Папа Франциск: Покликання похилих віком – допомогти молоді знаходити сенс життя

«Молитва похилих віком, бабусь і дідусів, – це великий дар для Церкви і велике багатство», – наголосив Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу, 11 березня 2015 р., закликаючи поширювати їхнє свідчення вірності. Свою катехизу він присвятив цінності та важливості їхньої ролі в родині, зазначаючи, що й він сам ототожнює себе з ними, адже також належить до цієї вікової категорії.

«Насамперед, слід підкреслити, що це правда, що світ має тенденцію викидати нас, але без сумніву, не Господь. Господь ніколи нас не викидає. Він кличе іти за Ним у будь-якому віці, і також похилий вік посідає благодать і місію, справжнє покликання від Господа», – наголосив Святіший Отець.

Єпископ Риму пригадав про «День похилих віком», під час якого минулого року площу Святого Петра заповнили дідусі й бабусі, ділячись своїми свідченнями. Були також і подружні пари, які прожили разом 50, а то й 60 років. «Можу сказати лише це, – зауважив Папа, – покажіть молоді, яка швидко втомлюється, це свідчення вірності».

У цьому контексті Святіший Отець скерував свою думку до євангельських постатей Симеона й Анни, про яких святий Лука згадує, розповідаючи про подію Стрітення. Євангелист не приховує їхнього віку, одного називає «старцем», а про пророчицю Анну чітко говорить, що мала 84 роки.

«Євангелія розповідає, що вони щодня, з великою вірністю протягом довгих років очікували приходу Бога. Того дня вони бажали побачити Його, збагнути знаки, відчути початок. Можливо, вони навіть змирилися з тим, що не доживуть до цього дня, але оте довге очікування займало все їхнє життя: вони не мали важливішого заняття від цього – очікувати Господа й молитися. І ось, коли Марія і Йосиф прийшли до храму, щоб виконати приписи закону, Симеон і Анна в пориві вирушили назустріч, натхнені Святим Духом. В цю мить тягар віку й очікування зник. Вони розпізнали Дитя й відкрили нові сили для нового завдання: дякувати і свідчити про цей Божий Знак», – зазначив Наступник святого Петра.

«Дорогі дідусі й бабусі, дорогі особи похилого віку, ступаймо слідами цих надзвичайних старців! – закликав Папа. – Ставаймо також і ми трохи поетами молитви, відчуваючи смак у добиранні власних слів, пристосовуймо ті, яких нас навчає Боже слово. Молитва похилих віком, дідусів і бабусь – це великий дар для Церкви! Це – багатство! Це велика ін’єкція мудрості для всього суспільства, насамперед для того, яке надто зайняте роботою, надто заклопотане і розсіяне».

У цьому контексті Святіший Отець вказав на приклад свого попередника Венедикта XVI, який «прийняв рішення провести останній етап свого життя в молитві та слуханні Бога». «Цивілізація, в якій більше не моляться, це цивілізація, де старість втратила сенс. І це страшно, ми, насамперед, потребуємо похилих віком, які моляться, бо старість нам дана саме для цього», – процитував Папа «великого мислителя» минулого століття Олів’є Клемана, додаючи, що «молитва похилих віком – це щось прекрасного».

За словами Наступника святого Петра, похилі віком особи можуть «дякувати Господеві за отримані добродійства, та заповнювати порожнечу невдячності». Можуть також «молитися за очікування нових поколінь та давати гідність пам’яті і жертві минулих». Амбітній молоді можуть пригадувати, «що життя без любові – це черстве життя», боязку молодь запевнити, що «тривогу перед майбутнім можна перемогти», а молодь, надто закохану у себе, навчити, «що більше радості у тому, щоб давати, ніж отримувати».

«Врешті, – підсумував Папа, – молитва неустанно очищає серце. Прослава і благання Бога запобігають закам’янілості серця в жалю й егоїзмі. Яким же жахливим є цинізм похилої віком особи, яка втратила сенс свого свідчення, зневажає молодь і не ділиться мудрістю життя! Натомість, яким же прекрасним є заохочення, яке похилій віком людині вдається передати юнакові, який шукає сенс віри та життя. У цьому – справжня місія дідусів і бабусь, покликання похилих віком осіб».

http://vk.com/club12857717

Be the first to comment

Leave a Reply